Мереф'янська територіальна громада

Безбар’єрність має широкий спектр і стосується абсолютно всіх галузей. Мова також може бути безбар’єрною. Маркером є вміння коректно говорити про людей з інвалідністю та правильно спілкуватися із ними.

У такій мові відсутні слова та фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до певних людей чи груп. Для безбар’єрної мови є просте правило – людина завжди є на першому місці. Тобто, говоримо спочатку про людину, а не про її риси. Варто також уникати маскувальних слів і утриматися від узагальнень.

Коли ми говоримо про безбар’єрність, важливо правильно визначати цільову групу, для якої створюється інклюзивне середовище.

Деякі люди вживають словосполучення «маломобільні люди і люди з інвалідністю», однак це некоректно. Люди з інвалідністю — це лише частина маломобільних груп населення, а не окрема категорія.

До маломобільних груп належать усі, хто з різних причин має труднощі з пересуванням, зокрема:

Люди з якимись тимчасовими фізичними порушеннями;

Люди старшого віку;

Вагітні жінки;

Діти до 7 років з батьками або особами, що їх супроводжують;

зі значно більшою або меншою за середню масою тіла, значно вищі або нижчі за середній зріст.

Більше про безбар'єрність — за посиланням: https://bf.in.ua/