Мереф'янська територіальна громада

Обмороженням називають ушкодження м'яких тканин у результаті впливу на них низьких температур. Прискорити процес можуть вітер та висока вологість повітря. Тому отримати обмороження можна навіть тоді, коли на вулиці показники температури перевищують 0 градусів.

Також до обмороження може призвести перебування в нерухомому або вимушеному незручному становищі протягом тривалого часу, патології серця або судин, голод, ослаблений імунітет, перевтома, непідходяще взуття або одяг (надто вузьке, здавлює кінцівки, вологе і т. д.).

Ознаки обмороження:

На обмороження можуть вказувати такі зміни:

• блідість шкірних покривів;

• зниження або повна відсутність тактильної чутливості пальців чи кінцівки;

• поява набряку та почервоніння шкіри при відігріванні;

• формування міхурів, наповнених кров'ю;

• зниження тиску і натомість прискореного пульсу;

• зниження температури тіла.

Обставини переохолодження або обмороження:

• тривалий вплив холоду, вітру, підвищеної вологості на людину в тісному або мокрому взутті, нерухомому положенні;

• хвороба, виснаження, алкогольне сп’яніння, крововтрата тощо.

Ступені обмороження:

• I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

• II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

• III ступінь – омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

• IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого ознаки шоку.

Згідно Правил надання домедичної допомоги необхідно:

• Переконатися у відсутності небезпеки.

• Провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання.

• Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.

• При можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг).

• Якщо постраждалий у свідомості, зігріти його безалкогольними гарячими напоями. Не можна інтенсивно розтирати відморожену частину тіла.

• Накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку.

• Забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності знерухомити за допомогою імпровізованих або стандартних шин.

Якщо дихання немає, розпочати серцево-легеневу реанімацію:

• виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;

• виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски, тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;

• поперемінно повторювати попередні два пункти до приїзду швидкої. Важливо змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини.

Відділ військового обліку та цивільного захисту